Станом на листопад 2026 року острів Джарилгач у Херсонській області залишається під російською окупацією. Колись цей унікальний куточок Чорного моря, який туристи називали «українськими Мальдівами», приваблював безкраїми піщаними пляжами, прозорою водою, дикими оленями та майже недоторканою природою. Сьогодні замість туристів тут перебувають російські військові, а територія національного природного парку «Джарилгацький» зазнає серйозних екологічних пошкоджень.
Від природного заповідника до військового полігону
Після окупації острова у 2022 році російські військові почали використовувати його територію у військових цілях. Навесні 2023 року окупанти створили штучний насип між Джарилгачем і материковою частиною Херсонщини, фактично порушивши природне сполучення Джарилгацької затоки з навколишніми водами. Згодом стало відомо про облаштування військового полігону.
За інформацією української Спеціалізованої екологічної прокуратури, будівництво насипу та військова діяльність негативно вплинули на природні комплекси острова й екосистему Джарилгацької затоки. Особливе занепокоєння викликають можливі порушення водообміну, пошкодження місць існування рідкісних видів та забруднення території внаслідок військової активності.
Тисячі гектарів під загрозою — що відомо про пожежі?
Одним із найтяжчих наслідків окупації стали масштабні пожежі. 1 вересня 2026 року начальник Спеціалізованої екологічної прокуратури Херсонської області Геннадій Знахоренко повідомив, що внаслідок пожежі після обстрілу російськими військовими на Джарилгачі вигоріло приблизно 1000 гектарів заповідної території.
За цим фактом українські правоохоронці розслідують кримінальне провадження. Пожежі становлять особливу небезпеку для степової рослинності, місць гніздування птахів та природних середовищ існування тварин. Однак остаточний масштаб екологічних втрат поки неможливо визначити без повноцінного обстеження території.
Дикі тварини Джарилгача — ще одна жертва окупації
До повномасштабного російського вторгнення Джарилгач був відомий своїм багатим тваринним світом. На острові мешкали олені, лані та численні види птахів, а прилеглі морські акваторії мали важливе значення для збереження чорноморських екосистем.
Під час окупації ситуація суттєво погіршилася. За повідомленням журналістів «Новин Донбасу» від 22 жовтня 2026 року, окупаційна адміністрація дозволила полювання та відстріл тварин на острові. Водночас через відсутність незалежного доступу до Джарилгача достовірно встановити кількість загиблих тварин і загальний стан їхніх популяцій наразі неможливо.
Чи можна врятувати острів Джарилгач?
Попри тривожні повідомлення, стверджувати, що Джарилгач остаточно знищений, було б передчасно. Українські природоохоронці та правоохоронні органи продовжують документувати наслідки російської агресії, використовуючи супутникові знімки, доступні свідчення та матеріали дистанційних спостережень. Повернення острова під контроль України стане лише першим кроком до його відновлення. Надалі знадобляться розмінування, комплексні екологічні дослідження, оцінювання стану тваринного й рослинного світу, а також заходи зі збереження пошкоджених природних комплексів.
Для туристичних відвідувань Джарилгач сьогодні недоступний і небезпечний. Окупація, військове використання території та ризик наявності вибухонебезпечних предметів унеможливлюють безпечні подорожі до острова. Особливо боляче усвідомлювати, що ще кілька років тому Джарилгач був місцем, куди люди вирушали за тишею, чистим морем і зустрічами з дикою природою. Сьогодні його майбутнє залишається невизначеним. Та острів не зник із карти України, а його природна спадщина не втратила своєї цінності.
І хочеться вірити, що одного дня на Джарилгачі знову лунатиме не гуркіт військових навчань, а шум морських хвиль, крики птахів і радісні голоси мандрівників. Адже справжнє повернення острова означатиме не лише звільнення української землі, а й можливість зберегти та відродити її неповторну природу.








Немає коментарів
Ви можете залишити коментар першим.