Як показала тисячолітня історія, Закарпатський край пережив дуже багато трагічних моментів. Цей прекрасний куточок нашої землі, незважаючи на те, що його топтали монголо-татарське військо, Австро-Угорська та Російська армії, розоряли фашисти, знищувала культурні цінності та населення радянська влада, край зумів зберегти свою унікальність і традиції. І хоч в пам'яті тутешнього народу залишилися гіркі спогади про пройдену історію, люди продовжують жити і прагнуть до кращого.
Колись серед прекрасних гір Закарпаття велично височіли до небес 14 неприступних замків. Сьогодні, на жаль, велика їх частина розсипалася руїнами, залишивши по собі лише історію. Традиція і унікальна тутешня культура яскраво відображаються у кожному камені найстарішого та затишного міста Ужгород, а на його замковій горі, до цього дня, зберігається багато таємниць і легенд. Замок-фортеця, про який піде мова, вдалося подолати непрості випробування за свої століття. Його стіни, черговий раз, довели свою велич і неприступність, подолавши навіть час. Він встояв, зберігши свій вигляд для молодого покоління як нагадування про минулі часи, відважних героїв, трагедії та перемоги. Його знають як Ужгородський замок, який по праву вважають найпопулярнішою пам'яткою Закарпатської області і найстарішим замком України.
Ужгородський замок: Вікно у світ минулого та сучасності
Замок в Ужгороді– це не просто старовинна фортеця, а справжня перлина, яка віддзеркалює в собі тисячолітню історію і культурну спадщину Закарпаття. Його стіни велично, як колись, підносяться на вершині пагорба серед урочища столиці Закарпаття, цей замок став не лише символом міста, а й місцем, що приваблює туристів з усього світу. Його історія налічує сотні років, і кожен камінь зберігає у собі свої таємниці. Ужгородський замок пережив безліч випробувань та перетворень. Від оборонної споруди до резиденції урядовців, він зберігав свою неповторну архітектурну красу і важливу роль у культурному житті регіону.
Одним з найцікавіших аспектів замку є його роль у формуванні культурного ландшафту Закарпаття. Через століття замок був свідком різноманітних культурних впливів, від угорських та слов'янських до австрійських та радянських. Тут збереглися архітектурні елементи різних епох, що створюють унікальний атмосферний ландшафт, який не має собі рівних. Замкова споруда не лише свідчить про бурхливу історію регіону, але й служить центром культурних подій. Кожного року тут проводяться виставки, концерти, фестивалі та інші заходи, що привертають увагу як місцевих мешканців, так і його гостей.
Прогулянка по замковому комплексу стає подорожжю у часі. Старовинні стіни розповідають свої історії, а видовищні пейзажі навколо замку надихають на роздуми та творчість. Ужгородський замок – це не просто пам'ятка минулого, це місце, де жива історія переплітається з сучасністю, надихаючи на нові відкриття та враження. Таким чином, цей замок залишається вічним вікном у світ минулого та сучасності, яке нагадує нам про важливість збереження культурної спадщини та духовного надбання наших предків.
Як свідчать історичні факти, перші згадки про твердиню датуються IX століттям. Цю теорію також підтверджують археологічні розкопки, завдяки яким стало відомо, що на місці сучасного Ужгородського замку до описаного в літописах мадярської навали розташовувалося добре укріплене городище.
Дане поселення, як стверджують історики, належало слов'янському князеві Лаборцю, родом з племені білих хорватів. У цей період тут активно розвивалася торгівля та ремесло, поступово перетворюючи тутешній край в прекрасне місто.
Але, як стало відомо з Російського Літопису Нестора 898 року, на багаті землі князівства Лаборця напали мадяри. Безстрашний і відважний народ став захищати свої землі. У підсумку, Мадярська орда, яка в рази перевищувала військові сили князя, здобула Ужгород, а дерев'яну твердиню в той час спалила. Якщо вірити історичним джерелам, то Лаборця повісили біля берега річки Свіржава. Мабуть, варто відмітити, що існує не підтверджена інформація, яка свідчить про те, що в нерівному бою за Ужгород був убитий мадярський вождь Алмош, його поховали на території фортеці - Земплінського городища, яку він встиг завоювати за свого життя. Ось така вона, справедливість: "хто з мечем прийшов, той від меча і загине".
В кінці Х і на початку ХІ століть на Закарпатських землях розпочався новий етап історії. Рівнинна територія краю перейшла під управління Угорського королівства. У чудовому та затишному місті Ужгород на місці згорілої твердині зводиться кам'яна фортеця. Як свідчать історичні дані, це була добре укріплена оборонна споруда, що витримала облогу половецької орди хана Кутеска в 1086 році. Як тільки татарське нашестя успішно відбили, по всій території Закарпаття почали будувати нові кам'яні замки військового призначення та зміцнювати вже існуючі.
У XIV столітті, коли впливові й дуже багаті брати з роду Другетів допомогли утримати владу королю Карлу Роберта, він в свою чергу в знак подяки, подарував їм Ужгородський замок та навколишні землі. У підсумку, спорудження кардинально реконструювали, його надійно зміцнили з урахуванням появи вогнепальної зброї. Були зведені міцні стіни, де на кожному кутку по всьому периметру піднімалися 15-ти метрові бастіони. На їх вершині розташовувалися гармати, які захищали підходи до замку. Товщина зовнішніх стін досягала 3 метрів, а висота 10 метрів. В цілому замок має форму неправильного 4 -ох кутника. Із 3-ох сторін споруду оточував 10 метровий заввишки рів, через який пролягав підйомний міст. До нашого часу збереглася частина створ для ланцюгів, завдяки яким міст піднімали.
Сьогодні на головному фасаді замку можна побачити збережену частину родового герба Другетів. Він нагадує сучасному поколінню про минулі часи тутешнього краю, про його перемоги, трагедії та легендарні особистості, що внесли свій вклад в нашу культуру і традицію.
У XVII столітті рід Другетів, по чоловічій лінії, почав вимирати. На вдові, останній з роду, одружився граф Міклош Берчені. Згодом, Ужгородський замок і навколишні землі переходять в його володіння. Новий власник перебудовує спорудження за планом французького інженера Лемера. Варто зауважити, що при Міклош замок розцвів неймовірним багатством. Його просторі кімнати прикрашали картини відомих майстрів, перські килими і шкури екзотичних тварин, меблі з рідкісного дерева. Відомо, що тільки в одному кабінеті Берчені було понад 700 картин.
У замку працював придворний театр, художник і навіть аптека. Але, на превеликий жаль Ужгородський замок не довго був культурним центром тутешнього краю. У 1710 році прекрасна споруда потрапляє під конфіскацію. Графа Берчені звинуватили в підготовці повстання проти австрійської династії Габсбургів, в змові з князем Ференцем Ракоці II.
В результаті після провалу в підготовці змови Берчені та Ракоці бігли до Польщі, де пробули 2 роки. Згодом, обидва аристократа емігрували в Туреччину, де доживали свій вік. Практично все їх володіння перейшло у власність австрійського королівства. Велика частина конфіскованого майна потрапила до рук Шенборнів.
Ужгородський замок наші дні
З 1947 року в Ужгородському замку розташовується краєзнавчий музей, який ви можете відвідати в будь-який день, окрім понеділка. Замкова брама популярного туристичного об'єкту відкрита з 10.00 до 17.00 вечора. Вхід на територію платний. При бажанні можете замовити екскурсію Ужгородським замком.
Туристи можуть вільно гуляти коридорами замку, розглянути дуже цікаві експозиції, прогулятися внутрішнім двором та околицею, побачити дивовижний сад, статуї, внутрішню каплицю і руїни церкви Св. Юрія.
Що можна подивитися в Ужгороді
1. Ужгородський замок;
2. Музей під відкритим небом. Він розташований з правого боку відразу біля замку;
3. Ботанічний сад (вулиця І. Ольбрахта, 6);
4. Липова алея (площа Пушкіна);
5. Горянська ротонда (провулок Музейний, 6);
6. Ортодоксальна синагога (площа Театральна, 10);
7. Малий Галагов, алея сакур.
GPS координати: 48.621175, 22.305605000000014
Немає коментарів
Ви можете залишити коментар першим.