Меджибізький замок

5/51 оцінка

Неподалік від чудового міста Хмельницького, знаходиться дуже цікава і популярна пам'ятка "Меджибізький замок".
Його могутні стіни, як і раніше, підносяться біля берегів річок Південний Буг та Бужок.
Він немов страж, стоїть на посту і сьогодні охороняючи мир і спокій в околицях.
Пройшли століття, тут вже давно не чути тупіт бойових коней, не лунають вистріли гармат, не доносяться крики поранених і стогни вмираючих, як колись .
В оточенні миру та спокою стіни твердині підносяться до небес, як нагадування молодому поколінню про страждання українського народу.
Це не просто замок, це не прочитана до кінця книга історії.

Меджибізький замок з архітектурної сторони, відображає яскравий і вдалий приклад поєднання
оборонної і замкової споруди.
Твердиня має форму подовженого трикутника, по центру якого, розташована Церква Святого Миколая.
Масивні стіни фортеці досягають 4 м товщини, висота до 17 м.
Замок називають ще "Білий лебідь", колись стіни споруди мали білий колір, здалеку він нагадував силует лебедя, звідси і назва "Білий лебідь".

Історія Меджібожського замку

Історія фортеці почалася з часів Київської Русі.
Перші згадки про спорудження зберігаються в ілатіівській літописі, 1146 року.
Спочатку власником замку бив Святослав Всеволодович, потім спорудження перейшло у володіння Ростиславу Долгорукому.
З 1227 року фортеця знову поміняла господаря, ним став князь Ярослав Інгваровіч.
Непрості часи для твердині почалися коли власником фортеці став князь Борис Межибізький, він активно займався політичними іграми що призвели до військовї напрузі Галицько-Волинського Князівства.
У підсумку в 1241 році, князь Данило Галицький не зміг встояти перед монголо-татарами, він зазнав поразки.
У 1362 році відбулася битва між татарами та литовцями, Меджибіж перейшов у власність Литовського Королівства, а брати Коріатовичі стали новими власниками Меджибізької фортеці.
Нові власники значно зміцнили твердиню і звели церкву Святого Миколая.
У 1432 р, коли політична ситуація знову кардинально змінилася, територія Поділля
перейшла до Речі Посполитої.
Фортецю кардинально змінили, перетворивши споруду в гарний кам'яний замок.
Новими власниками стала знатна польська родина Синявських.
Через кілька років, спадкоємці родини Синявських і Чарторийських об'єдналися шлюбними узами, в результаті замок перейшов в спадщину Чарторийським.
З 1740- 1760 року в Меджибізькому замку оселився Ізраїль Баал Шев Бешт, який був єврейським релігійним діячем.
У 1793 р, фортеця перейшла у володіння Російської імперії, з цього періоду і почався поступовий занепад замку.
У стінах спорудження розташовувалася резиденція для імператриці, в'язниця, пожежна частина та склад.
У 60-их роках фортецю частково розібрали для спорудження житлових будинків.