Прип'ять, місто-примара, вічно оповите таємницями і спогадами про минуле. Розташоване в самому серці Чорнобильської зони відчуження, це колиска життя, яке втратило свою пульсуючу енергію після трагедії, яка обернулася катастрофою. Звісно, Прип'ять не та пам'ятка України, якою варто пишатися. Оскільки саме його існування це результат людської безвідповідальності за свої вчинки та урок, який варто засвоїти усьому світу. Та за ширмою катастрофи все ж таки говорити про тутешню місцевість потрібно, і нехай це буде щоденне нагадування, щоб подібного більше не сталося. І вже не важливо, чи в зоні відчуження буде заснований парк чи чергова туристична локація, як сьогодні, яка доречі внесена до списку ЮНЕСКО як пам'ятник жахливої ядерної катастрофи людства - головне, щоб суспільство пам'ятало про Прип'ять у Чорнобильській зоні відчуження, де час зупинився.
Колись тут було творче та процвітаюче містечко, де жили тисячі людей, працювали, відпочивали і виховували своїх дітей. Але одного квітневого дня, все змінилося. Катастрофа на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС назавжди змінила долю Прип'яті. Місто, яке колись було символом сучасності та прогресу, перетворилося на місто-привид, заселене лише спогадами.
Тепер вулиці Прип'яті заросли рослинами, а будинки втратили свою колірну свіжість, покриті пилом та відчуженістю. Кожен куток міста мовчить, але в той же час говорить свою власну історію. Спустошені приміщення шкіл, дитячих садків, культурних центрів - всі вони стали свідками трагічних подій.
Проте, навіть серед цієї меланхолії та пам'яті про трагедію, Прип'ять залишається місцем, яке варто відвідати. Це не лише місто-привид, але й символ нагадування про небезпеку ядерної енергії і недбалості людей. Кожен крок у Прип'яті - це зустріч із минулим, яка заставляє задуматися про майбутнє.
Тому, відвідавши Прип'ять у Чорнобильській зоні відчуження, ми не лише відчуємо ту містику та таємничість, яка оповиває це місце, але й згадаємо про те, наскільки важливо берегти нашу планету і пам'ятати про наслідки для наших дій.
Місто-привид оповите похмурими історіями, таємницями, аномальними явищами, в які деколи складно повірити. Зона відчуження притягує любителів екстремальних відчуттів та користується великою популярністю серед шанувальників незвичайних місць. Побачити туристів в мертвому місті давно стало звичайним явищем. З кожним роком охочих побувати в місті Прип'ять та його околицях стає все більше. Варто зауважити, що потрапити сюди дуже просто. Туристичні агентства, які мають спеціальний дозвіл, організують для всіх бажаючих тур в Зону відчуження. У супроводі гіда вам покажуть та розкажуть про популярні визначні пам'ятки Прип'яті. Незважаючи на небезпеку для життя і здоров'я, цей вид відпочинку користується великою популярністю серед українців.
Відвідайте долину тіней: Екскурсія до Прип'яті та Чорнобильської зони відчуження
Прип'ять - це наслідки жахливої катастрофи людства про яке потрібно пам'ятати завжди і робити все можливе що б подібної ситуації ніколи більше не повторилося. З моменту ядерної аварії, місто пустує. З людей тут можна побачити журналістів, науковців, робітників які займаються будівництвом об'єкту Укриття на АЕС. Вони немов примари блукають містом, не вдихаючи в нього життя. У Зоні відчуження домінує природа, чагарники і дерева стрімко поглинають кинуті споруди пробиваючись крізь бетон. Під впливом природної стихії, мародерів тут відображається сумна і страшна картина реальності, від якої перехоплює дух. Тут усвідомлюєш те, що якщо людство не знайде безпечної альтернативи ядерній енергії, не припинить знищувати своїми діями природу подібних міст буде тисячі на нашій планеті.
Що сталося з рослинами в Зоні відчуження?
Рослини в Зоні відчуження мають жовтуватий відтінок. Причина такого явища, генна мутація. Вони вбирають воду з грунту, який в свою чергу насичений радіоактивним пилом.
Яскравий приклад того, як радіація вплинула на рослини в зараженій території, є Рудий ліс. Він розташований неподалік Чорнобильської АЕС. Лісовий масив в момент аварії постраждав найбільше. Після катастрофи ліс зрубали, таким чином намагалися знезаразити територію. Але природа взяла своє, на місці старих дерев, виросли нові зберігши жовтуватий відтінок. Цей процес триватиме нескінченно, до тих пір поки не вивести з землі радіацію. Вчені, стверджують, що вся рослинність в Чорнобилі виробляє речовини які стійкі до опромінення. Але вживати плоди рослин все ж не радять.
Що сталося з тваринами в Зоні відчуження?
Особливу увагу вчені приділяють тваринам в Зоні відчуження. По всьому периметру Прип'яті встановили міні-камерами, які дають можливість спостерігати за тваринами цілодобово. Зібраний матеріал безцінний. В об'єктив камер потрапили рідкісні кадри з життя тварин у природному середовищі. Проаналізувавши матеріал з'ясувалося, що в Зоні відчуження популяція багатьох видів рідкісних тварин та птахів, які занесені до Червоної книги, відновлюється. Ось що буває коли людина не втручається в природу.
Водний світ Прип'яті, теж не пасе задніх. Тут можна побачити сомів-гігантів, які досягають більше двох метрів довжини.
Історія Прип'яті
Історія Прип'яті почалася з 1967 року. Саме тоді уряд СРСР почав розглядати план масштабного будівництва атомної електростанції, а з ним і невеликого міста для обслуговуючого персоналу АЕС. Незабаром проект затвердили, після чого почалися будівельні роботи населеного пункту та Чорнобильської атомної станції, яка розташовувалася всього в 2 км від міста.
Зведене місто процвітало, де було затишно і дуже красиво. Воно росло як на дріжджах, тут було все для комфортного життя людини: розважальні та спортивні комплекси, чудові парки, кінотеатри, будинки культури. Щорічно в місті народжувалися більше тисячі немовлят, тому в його межах було дуже багато дитячих садків та шкільних закладів. 50-тисячне населення Прип'яті відчувало себе комфортно та безпечно, не підозрюючи про катастрофу, що змінить їхнє життя раз і назавжди, в одну мить.
О 1.30 ночі, 26 квітня 1986 року, сталася ядерна катастрофа, на 4 енергоблоці АЕС стався вибух. В одну мить, радіоактивна хмара накрила місто Прип'ять. Після трагедії, влада країни не поспішали евакуювати населення в безпечне місце. Керівництво держави всіляко заспокоювало населення переконуючи, що нічого страшного не сталося і піднімати паніку не варто. Цим обманом було втрачено дорогоцінний час, який в подальшому призвів до тисяч смертей.
На превеликий жаль евакуація міста почалася тільки через добу, 27 квітня в 11 ранку. Навіть в розпал евакуації, населення продовжували запевняти, що ці запобіжні заходи тимчасові, і як тільки ситуація нормалізується всі зможуть повернутися в свої будинки. Більшість людей і припустити не могли, що більше ніколи не повернуться в рідне місто. Гірку правду знали одиниці, вони заздалегідь подбали про своїх рідних та близьких. На евакуацію виділили 1200 автобусів і 3 поїзди, за три години місто спорожніло, залишилися тільки ліквідатори аварії. Незабаром в зараженій зоні провели роботи з дезактивації, радіаційний фон знизили. Але, життя людини в цьому середовищі неможливе як мінімум сто років.
Сьогодні місто по всьому периметру огороджене колючим дротом, на в'їзді до Прип'яті діє пропускний пункт. Тут живуть військові, які забезпечують контроль та безпеку співробітників станції що виконують будівельні роботи «Саркофагу». По периметру Прип'яті проживають люди не дивлячись на заборону і небезпеку для життя. Їх називають «самосели», в основному це самотні люди похилого віку, які бажають дожити свій вік в рідному домі. Таких людей тут близько 500 осіб.
Сьогодні на основі реальних подій від очевидців та ліквідаторів аварії, в світ вийшло десятки документальних фільмів, книг, які може переглянути або прочитати будь-який бажаючий. Серед відомих документальних фільмів про Чорнобиль, заслуговують на ваше уваги «Чорнобиль: 30 років по тому»
Цікаві та маловідомі факти про Чорнобильську аварію:
- Сьогодні немає достовірних даних про кількість постраждалих в Чорнобильській аварії. Експерти припускають, що в трагедії загинуло понад 100 тисяч осіб.
- Велика частина дерев в зараженій зоні повернулося до життя, вони ростуть і дають свої плоди. Але є і такі дерева, які загинули після аварії і вони не гниють, не падають та не розкладаються. Такий феномен учені пояснюють тим, що радіація знищила не лише рослину, але і усі мікроорганізми, які за своєю природою повинні переробляти деревину.
- Щоб хоч приблизно усвідомити масштаб трагедії Чорнобильської катастрофи в Україні, досить порівняти її з вибухом 500 атомних бомб, які були скинуті на Хіросіму в 1945 році.
- В результаті вибуху атомного реактора АЕС, 97% радіоактивного ядерного палива потрапило в атмосферу.
- З 1990 до 2000 років було зафіксовано зростання онкологічних захворювань на 40%.
- Повний природний розпад радіоактивних елементів в зараженій зоні відбудеться в 26486 році, а це через 24500 років після аварії.
- На передодні ядерної аварії над 4 енергоблоком робочі АЕС та місцеві жителі в один голос стверджують, що бачили НЛО. Через 31 рік після катастрофи, тут продовжують фіксувати дивні об'єкти по всьому периметру зони відчуження.
GPS координати: 51°24′00″ с. ш. 30°03′00″ в. д
Немає коментарів
Ви можете залишити коментар першим.