buttons

Національний історико-культурний заповідник “Качанівка”

Оцените статью:
1 голос2 голоса3 голоса4 голоса5 голосов Пока нет оценок
Loading...



Наша сучасність така, що досить часто викликає синдром хронічної втоми.
У таких випадках кращим рішення стане відпочинок, який допоможе зібратися з думками та подолати тимчасову кризу.
Як наочно продемонструвала реальність, ми далеко не завжди маємо вільний час і фінанси.
Тому, найкращим рішенням для вас може стати відпочинок на вихідні в Національному історико-культурному заповіднику “Качанівка”.
Прекрасна і умиротворена атмосфера околиці, чудовий палацово-парковий ансамбль, гарна природа залишать найяскравіші спогади про час, проведений тут.
Будьте впевнені, Вашу втому як рукою зніме!

Серед фіналістів 7 чудес України 2010 року, з категорії “кращі палаци України”, заслужено здобув перемогу вишуканий палац у Качанівці.
Тутешня місцевість це своєрідна подорож у далеке і водночас загадкове минуле.
Незабуті, хоч застарілі часом образи патріотів завдяки яким сучасне покоління усвідомлює свою історію та культуру, нагадують нам про власні досягнення, як нації.
Саме тут, були створені великими майстрами їх картини, музика, художні твори що так зачіпаю за живе і викликають гордість донині.



Слідами історії

В середині XV століття придворний артист Федір Качанівський скупив навколишні землі і заснував чималий хутір, який отримав назву Качановщіна.
Скрізь пройдений час, корінна назва трішки змінилася.
У наші дні, ми знаємо тутешню місцевість, як село Качанівка.

Перший камінь великого палацу, який протягом своєї історії кілька разів перебудовувався і реконструювався, був закладений полководцем Петром Олександровичем Румянцевим-Задунайським. Коли у володіння графу, за хорошу службу від імператриці Катерини II, перейшли величезні простори сусідніх землях, то Задунайський викуповує у Качанівського хутір. Граф наймає найкращих архітекторів того часу Карла Бланка і Максима Мосцепанова, які звели цілий комплекс. Він складався з: палацу, службових і господарських приміщень, декоративних будівель і Флігера.


Епоха розквіту садиби в Качанівці, спостерігалася з переходом володіння знатному роду Тарновських. При нових господарів споруди, парк і палац кардинально змінилися в кращу сторону.
Особливо хочеться відзначити хазяйновитість Григорія Тарновського, якого в дворянських колах багато хто вважав диваком. Але це на перший погляд!
До свого володіння він не тільки запрошував людей, абсолютно різних поглядів, але наділив архітектуру дуже цікавою символікою.
Якщо перейнятися цією тематикою, то відразу впадає в очі особливість в дизайні і геометрії споруд. Наприклад, вхід до більшості будинків відповідаю рівносторонньому трикутнику в який можна вписати коло, зображення всевидющого ока в куполі церкви або плитка біля входу палацу. Дані особливості властиві виключно членам таємного товариства, а саме Масонам. І це не дивно, адже вважається, що Григорій Степанович Тарновський входив до полтавської масонської ложі “Любов до істини”.

Важливо зауважити, що суспільство “Любов до істини” було засновано 1818 році, начальником канцелярії Михайлом Новиковим. У цей період поступово почало формуватися нове суспільство серед дворян, яке виступало проти самодержавства і кріпосного права.
Таких людей ще називали декабристи.

Якщо в загальному проаналізувати початок XIX століття, то Лівобережна Україна була початком нашого нацiонального вiдродження. Це яскраво відбилося в художньому напрямку і літературних творах. Рух настільки став популярним в знатних колах, що несло велику загрозу існуванню російської імперії.
З огляду на можливість серйозних наслідків, був виданий спеціальний царський указ, який забороняє дане товариство, що проіснувало менше року.
Члени руху “Любов до істини”, як і раніше збиралися і вели дискусію на заборонену тему, але вже таємно. Одне з місць, де і проводилися подібні збори був палац Тарновського.




Власник вишуканого палацу, Григорій Степанович, всіляко демонстрував любов до мистецтва, музики та літератури. Тому цілком закономірно, що він оточив себе видатними особистостями того періоду, багато хто був в числі його друзів, наприклад: Олександр Сергійович Пушкін, Микола Васильович Гоголь, Михайло Глінка, Микола Маркевич, Михайло Врубель, Тарас Шевченко та Ілля Юхимович Рєпін, який створив добре відоме полотно “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Особливість даної роботи, в тому, що картину Рєпін писав у Качанівці, а багато персонажів на полотні – місцеві жителі.
Наприклад, чоловік у чорній шапці це сам Василь Тарновський-молодший.
Позитивний мужик, що вказує напрямок своїм пальцем – особистий кучер Василя Тарновського, який любив частенько закинути гостре слівце.

Григорій Степанович Тарановський через усе життя проніс любов до української культури.
Цю любов щиро поділяли його спадкоємці.
Особливо відрізнявся син Василь Тарновський-молодший, який крокував по стопах батька.
Василь прославився чудовою колекцією українських реліквій, яку він почав поповнювати ще з студентських років. Значно розширив і доповнив парк кованими лавками, скульптурами, каскадом, декоративними рослинами та перебудував палац.
За той час, коли садита належала Тарновському-молодшому у Качанівці вирувало життя, панував спокій, умиротворення і затишок.
Тут часто гостювали відомі художники, політики, письменники, музиканти, вчені.
Тому зовсім не дивно, що багато шедеврів були народжені в сприятливій творчій атмосфері палацу і його околиці.




У 1898 році палац та багаті землі спадщини, були продані Василем Тарановським цукровому магнату Павлу Харитоненко. Новий власник маєтку вніс свої корективи в фасад палацу і благоустрій парку, з’явилася електрика та телефон. Але, тихе і помірне життя в Качанівці тривало недовго.

З приходом радянських часів, у 1918 році, садибу націоналізували.
З цього часу почався стрімкий занепад усього маєтку.
Розкішні зали палацу розікрали, багато споруд розбиралися на буд. матеріал, а в парку почали заготовляти дрова.
Якийсь час в палаці розташовувався госпіталь, потім туберкульозний санаторій.
Церкву теж розікрали та облаштували склад, а трохи пізніше клуб.

Заповідник “Качанівка”, наші дні

Із 27 лютого 2001 року палацово-парковому ансамблю присвоєно статус Національного заповідника. Загальна територія садибного парку займає 732 гектар. Біля берегів водойм відкривається прекрасний вид на околиці.


Качанівський палац був розграбований, але не зруйнований.
Тому, його основа збережена до нашого часу.
За зовнішнім виглядом, це прямокутної форми двоповерхова споруда, з параметрами 73х21 метрів.
Архітектурну структуру палацу доповнюють три ризаліти.
Перший поверх виконаний з цегли, а ось другий ярус має дерев’яну основу.
Його зовнішня частина облицьована цеглою.
Яскраве доповнення та родзинка палацу – це купол по центру споруди, оглядовий майданчик і виразні колони.

На жаль, відновити в точності інтер’єр Качанівського палацу немає можливості.
Але, невеликі фрагменти від старовинного дизайну все ж залишилися.
Наприклад, ви можете побачити залишки колишньої розкоші, на каміні або кахельних печах.
Свого часу, для оздоблювальних робіт інтер’єру використовувалося червоне дерево, мармур та скло високої якості.

Улюблене місце сучасних туристів і колишніх господарів – Качанівський парк, він розділений на 2 яруси.
До першого відноситься територія по периметру палацу з геометричним плануванням, що складається з: алей, дивовижного скверу, партеру і майданчиків.

Нижній ярус, відрізняється чудовим краєвидом, який зародився на основі створеного самою природою лісу. Тут, в повній гармонії, доповнюють один одного більше 50 видів хвойних і листяних дерев, паркові скульптури, мости, романтичні руїни, берегова зона ставка.


Зручне розташування даної пам’ятки Чернігівської області, сприяло прокласти 4 популярних туристичних маршрутів, які користуються великим попитом у досвідчених туристів і початківців.
Така тенденція сприятливо позначається на розвитку туризму не тільки в тутешніх місцях, але і в Україні цілком. Тому, маючи намір відвідати Качанівку, майте на увазі, що лише за кілька кілометрів розташовані: чудовий дендропарк “Тростянець”, вишуканні палаци в Сокиринцях і Дігтярях.

Качанівський палац, відеоогляд

Місце знаходження
Адреса: с. Качанівка, Ічнянський район, Чернігівська область.

GPS координати: 50°50′12″ с. ш. 32°39′18″ в. д  

Подорожі по Україні


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *